НАМ В ЖИЗНИ НЕ ХВАТАЕТ ПРОСТОТЫ
И ТЕПЛЫХ СЛОВ, ЧТО В СТУЖУ СОГРЕВАЮТ
ЛЮБОВЬ, КАК ВЕТЕР, ЛЕТНИЙ ТЕПЛЫЙ ДОЖДЬ
КОТОРЫЕ В ЖАРУ ПРОХЛАДУ ДАРЯТ, ОСВЕЖАЮТ.
ЛЮБОВЬ, КАК ЛЕГКИЙ И КРАСИВЫЙ МОТЫЛЕК
КАК ОН ИЗЯЩЕН, НЕЖЕН И СИЛЕН
И РАДУЕТСЯ КАЖДОМУ МГНОВЕНИЮ
И ОТ ЦВЕТКА К ЦВЕТКУ ПОРХАЕТ ОН.
ЛЮБОВЬ ТЫ НЕ ПРОДАШЬ, ЕЕ НЕ КУПИШЬ
И НЕ ВАЛЯЕТСЯ ОНА В ЗАПЫЛЕННОМ УГЛУ
ОНА ХРАНИТЬСЯ ГЛУБОКО, ПОД СЕРДЦЕМ
И ПОКРЫВАЕТ ВСЕ ОБИДЫ И НУЖДУ.
ДА, СОХРАНИТЬ ЕЕ НЕ КАЖДОМУ ДАЕТСЯ
ВЕДЬ СКОЛЬКО В ЖИЗНИ ОСТРЫХ, НЕОТЕСАННЫХ УГЛОВ
НО ТА ЛЮБОВЬ, ЧТО ГОСПОДОМ ДАЕТСЯ
ОНА НЕ ОСТАВЛЯЕТ НА ДУШЕ ОТ ОБУВИ СЛЕДОВ.
КАК ХОРОШО ИМЕТЬ ЛЮБОВЬ В ОБЩЕНИИ
И ГОСПОДА ЗА ВСЕ БЛАГОДАРИТЬ
УМЕТЬ ЛЮБИТЬ, И БЫТЬ ЛЮБИМОЙ
И ИСКРЕННЕ ЕЕ ДРУЗЬЯМ, ДА И ВРАГАМ ДАРИТЬ.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Як Іван оженився - Василь Мартинюк Я написав цей вірш з нагоди весілля мого друга. Намагався схопити тип християнина-холостяка, який хоче одружитися, і типи претенденток на його серце. Коли ж написав цей вірш, то прочитав його на тому весіллі. А мій друг образився. І то дуже серйозно. Сказав, що я його висміяв перед усіма разом з дружиною. Як я не оправдовувався, але все даремно. Тому ніде його й не друкував.